Венді МакЕлрой: конфіденційність - це чеснота, яка запалила американську революцію

Багато людей зазнають постійних нападів з боку внутрішнього загарбника – свого уряду. На щастя, історія давно знає потужну зброю проти цього ворога. Цією зброєю є право на приватне життя.

"У зовнішнього спільного ворога менше шансів скинути свободу в Америці, ніж у внутрішнього розпаду принципів і звичаїв. Поки люди чесні, вони не можуть бути підкорені. Але коли вони втратить свою чесноту, то будуть готові віддати свої свободи першому зовнішньому або внутрішньому загарбнику. - Семюел Адамс. 

                                    ? тому, що американські колоністи зачинили двері перед обличчям британських чиновників, у прямому та переносному значенні. Третя поправкаКонституції США забороняє раніше поширену практику розквартування військ у житлові будинки, навіть під час військових дій, без згоди власників. У наші дні ця поправка звучить застарілою. Однак вона була розміщена третьою в Біллі про права, відразу після першої поправки - свобода слова та віросповідання, і другої поправки - права носити зброю. 

Чому вони розмістили її на третьому місці? Тому що третя поправка закріпила право внутрішній недоторканності мешканців від вторгнення урядом до їхніх будинків. Це єдиний пункт у Конституції, який описує відносини між громадянами та військовими та який віддає пріоритет громадянам. 

Четверте виправлення Конституції також захищає конфіденційність. Вона говорить: 

" Будь-яка особа має право бути захищеною від необґрунтованих обшуків і затримань щодо себе, свого будинку, своїх паперів, а також свого майна. Всі ордери, видані всупереч цьому праву, а також ордери, не обґрунтовані присягою або підтвердженням, обшукати будь-яке місце або заарештувати підозрюваного без конкретної вказівки імен підозрюваних чи розшукуваних предметів - недійсні. Жоден ордер не може бути виданий без дотримання процедури, що визначається Законом." 

Якщо говорити про криптовалюту, то найважливіші слова тут - "свої папери" та "своє майно". До цього ми ще повернемось.. 

П'ята поправка також затверджує право на недоторканність особистості, встановлюючи право людини “не свідчити проти себе самої”. 

П'ятдесят шість колоністів підписали Декларацію Незалежності. Вони знали, що це буде сприйнято як зрада, покаранням за яку була смерть. Якби революція зазнала невдачі, вони втратили б голови, статки, наразили на небезпеку свої сім'ї. Навіть незважаючи на успіх революції, багато хто заплатив страшну ціну. "П'ять, які підписали Декларацію, були спіймані британцями і зазнали тортур як зрадники. Дев'ять із них боролися за незалежність на полях битви і померли від ран, або від страждань, які їм довелося перенести. Двоє втратили своїх синів, які служили в Континентальній армії. спалені”. 

Ось настільки важливими були для цих людей, яких тепер називають Батьками-засновниками, принципи свободи та недоторканності особистості!

[Примітка: у цій статті мова в основному йде про історію США, проте принципи, виражені в ній легко застосовуються до інших народів та культур. Крім того, я не виправдовую деяких жахливих моментів американської революції. Я не заперечую того факту, що лоялісти також були колоністами. Моя мета - підкреслити ключову роль конфіденційності у розвитку революції.]

Яке значення мають слова

Коли уряд конфіскує або веде спостереження за діями на чиємусь смартфоні, його метою є збирання. Говорячи мовою 18 століття, вони захопили чиїсь “папери”. Деякі громадяни слухняно передають інформацію на цих пристроях, деякі навіть підтримують та захищають таке вторгнення у свій особистий простір під приводом “безпеки”. Ці люди мають це повне право; це їхній вибір - ділитися особистою інформацією чи ні. Але вони взагалі не мають жодного права вимагати від інших погоджуватися з абсурдними законами та бюрократією. Вони помиляються, демонізуючи тих, хто не бажає розкривати всі деталі свого особистого життя. Проте ті, хто відмовляють у груповому зґвалтуванні особистих даних, виглядають у їхніх очах злочинцями. 

На щастя, існує історія.. А головний урок історії: раніше все було не так, як зараз, часи змінюються. Світ переживає “технологічну кризу в сучасній правовій доктрині”. Якщо конкретніше говорити, старі правила не завжди підходять під новий порядок речей. Правила, складені для фізичних доказів, неможливо застосувати до цифрових доказів, а суперечливі рішення судів щодо криптовалют не вносять ясності в ситуацію. Ніхто точно не знає юридичного статусу вашого крипто-гаманця або приватних ключів. Рішенням всього цього безладдя може стати одне слово в конституції, яке мало хто помічає, а саме папери. 

У четвертій поправці йдеться: “Будь-яка особа має право бути захищеною від необґрунтованих обшуків та затримань щодо себе, свого будинку, своїх паперів, а також свого майна”. 

Сенс поправки зрозумілий. Держава має довести винність, перш ніж порушувати конфіденційність та обшукувати власність людини. Хоча один аспект виправлення зазвичай ігнорується. Це свідоме різницю між “паперами” і “майном”, тобто між “особистою інформацією, волевиявленням” і “особистими речами”. Західна юриспруденція традиційно віддає більшу перевагу “паперам”.

Професор права Дональд А. Дріппс розпочав своє новаторське есе 2013 року, під назвою “Найдорожча власність”, з двох питань: “Чому четверта поправка чітко ставить “паперу” і “Не все нам одно?”.

Дріппс поставив ці питання, тому що він хотів “застосувати правила четвертої поправки для цифрових доказів”, з метою “захисту величезної кількості безневинної та інтимної інформації, яку змушують розкрити ще до відкриття кримінальної справи”. 

На щастя, правильний шлях уперед можна знайти в минулому. У 1760-х роках американські колонії також переживали “величезні проблеми та суперечки через недостовірні ордери, наклепи та захоплення паперів”. Ці проблеми призвели до необхідності повного перегляду поняття конфіденційності. 

Питання про “папір” та “власність” не могло звестися до одного юридичного рішення з самого кінця громадянської війни. Найпевнішим моментом стала справа Бойд проти Сполучених Штатів... "Історія Бойда", - пише Дріппс, "починається з одного із законів, які дозволяють працівникам митниці обшукувати особисті речі та папери імпортерів, які підозрюються в ухиленні від податків". 

Давайте розглянемо інцидент, що стався колись в одному з портів Нью-Йорка. Співробітники митниці вилучили 35 одиниць дзеркального скла за несплату податку на імпорт. Уряд вимагає від E.A Boyd & Sons підготувати рахунок-фактуру, щоб прикріпити її до судової справи. Бойд цього не зробив. І на знак протесту заявив, що примусове розкриття інформації є однією із форм самозвинувачення, що заборонено Конституцією; також Бойд зазнав несанкціонованого обшуку та арешту. Незаконно зібрані папери було неможливо використовувати на судовому процесі. Однак, коли нижчий суд підтримав уряд, справа перейшла до Верховного Суду.

Верховний Суд виніс вердикт на користь Бойда. У рішенні було сказано: "Принципи, закладені в Конституції, зачіпають саму суть свободи і безпеки. Ці принципи застосовні не тільки до нашої сьогоднішньої справи. Вони застосовні до всіх видів вторгнень з боку уряду. невід'ємного права особи на безпеку, свободу, приватну власність, коли це право не було порушено злочином". 

Справа Бойда відновила більший конституційний захист “паперів”, ніж “власності”. Воно також безпосередньо з цифровими “документами” чи інформацією. Захист, однак, ніколи не був абсолютним і в останні роки він тільки погіршується. Дріппс пише: "В останній чверті двадцятого століття Верховний суд почав прирівнювати "паперу" до "майна". Іншими словами "паперу" не тільки втратили свій особливий статус в рамках конституційного права, але і стали юридично прирівнюватися до будь-якого майна. normal;">
Ввисновок

Цифрова інформація з'явилася на світ в нову епоху інквізиції, в якій конфіденційність розглядається як гріх.. Дріппс зазначає "У наші дні федеральний агенти можуть отримати ордер на захоплення цілих сховищ цифрової інформації і перечитувати всі особисті файли один за одним ... те, що засуджувалося і було заборонено, те, що не санкціонував жоден законодавчий орган протягом вісімдесяти років незалежності, тепер стало стандартною процедурою". Раніше для отримання особистої інформації застосовували тортури, проте в наш час цей процес настільки непомітний, що його легко просто ігнорувати".

Не ігноруйте. 

Раніше все було не так, як зараз, часи змінюються. невинних.

Все з точністю до навпаки. папери!”.

За матеріалами https://news.bitcoin.com