На тлі припливу майнерів до країни влада Казахстану задумалася про будівництво нової АЕС.
Масова міграція майнерів зробила Казахстан одним із нових центрів майнінгу біткоїну, на частку якого припадає приблизно 18% світового хешрейту. Проте разом із процвітанням галузі країни виникли питання зростання споживання електроенергії.
Країна вже зіткнулася з енергодефіцитом. Для уникнення подібних ситуацій у майбутньому влада розглядає можливість будівництва АЕС. Реалізація проекту може тривати до 10 років.
Поки що Казахстан компенсує нестачу потужностей за рахунок закупівлі енергії в Росії. Потреба такого імпорту триватиме ще 4–5 років.
За оцінками експертів, дефіцит електроенергії в Казахстані вже становить 1,7 млрд кВт·год і збільшиться найближчими роками ще на 25–30 млрд кВт•год.
Наприкінці року проблеми з енергопостачанням змусили майнерів переїжджати з Казахстану. Цієї осені президент доручив Мінфіну врегулювати діяльність майнерів у республіці. Міністерство енергетики запропонувало обмежити обсяги споживання майнінгових дата-центрів і запровадити податок на цифровий майнінг.
Читайте також
У МВФ закликають не забороняти криптовалюти, а регулювати їх
Гіта Гопінат, яка вступить на посаду першого заступника директора Міжнародного валютного фонду (МВФ) наступного року, вважає за неможливе повну заборону криптовалюти, і виступає за скоординоване регулювання галузі.
Казахстан готує підвищення податку на майнінг
Президент Казахстану наполягає на жорсткому регулюванні криптомайнінгу, перевірці та ліцензуванні всіх дата-центрів та підвищенні податків на видобуток криптовалют.
