Криптовалюта – халяль чи харам?

З погляду шаріату, биткоин операції несуть у собі елементи гарар ( невизначеності угоди) і майсир ( високий рівень ризику, властива азартним іграм). В ісламському праві також існує поняття, що гроші друкує лише Держава, а у випадку з майнінгом це поняття не працює. Нині ...

Закон шаріату вимагає, щоб валюта була відчутною або її існування було підтверджено. Іслам забороняє використання грошей, пов'язаних із заборгованістю, та забороняє нарахування та отримання прибутку від відсотків, що виплачуються за кредитами. Для того, щоб валюта була халяльною, вона повинна бути дефляційною за своєю природою, тобто стійка до інфляції і її ринкова ціна стабільна. 

Історично іслам визнає цінністю лише певні предмети, такі як золото (динар), срібло (дирхам); рис, фініки, пшениця, ячмінь і сіль. Тобто однією з основних характеристик грошей з точки зору шаріату полягає в тому, що вони повинні представляти собою реальний актив. Саме тому в Татарстані створена халяльна валюта-іткойн ("іт" з татарського означає "м'ясо"), і цю валюту творці об'єднують. Один іткойн дорівнює за ціною десяти кілограмів халяльної яловичини. Тобто ця криптовалюта відповідає вимогам шаріату щодо забезпечення грошей натуральним еквівалентом. А збільшення вартості капіталу безпосередньо прив'язується до приросту живої ваги бичка. Друга характеристика грошей з погляду шаріату - це їхня рідкість. Тут уже обґрунтуванням є сама логіка. Тобто те, що повсюдно поширене і легко добути або виготовити, не може виступати в ролі грошей, оскільки не має рідкості, а отже його цінність обмежена. Але з іншого боку, так само, як раніше люди добували золото та срібло, сьогодні "добувають" біткоїни. Їх кількість обмежена [системою] і з кожним днем ​​витрати на видобуток стають дедалі вищими. Тому ця характеристика відповідає нормам шаріату.

Третім, найважливішим елементом визнання грошей є позиція держави. Саме держава визнає той чи інший актив грошима, або вилучає чи забороняє ту чи іншу валюту в обігу. Держава захищає валюту від падіння, забезпечує, по можливості, стабільність курсу валюти за рахунок операцій на зовнішньому ринку.

Щодо криптовалюти питання з визнанням держави неоднозначне.. Чи є гарантія того, що завтра біткоїни чи інша криптовалюта не буде заборонена на території тієї чи іншої держави?

Таких гарантій ніхто дати не може і, більше того, криптовалюти не можуть регулюватися державою та будь-якими державними фінансовими установами. недоліки валюти. Це також задовольнить концепцію гарару, поняття в ісламських фінансах, яке визначається як «невідомий, невизначений». Така угода загалом заборонена в ісламі. Але якщо людина йде на угоду, будучи обізнаною та поінформованою, то гарар буде дозволено.

Купівля і продаж віртуальних валют нині несумісна з мусульманською релігією через те, що вони не захищені від спекуляцій. Їх можна легко використовувати в незаконних сферах діяльності, таких як відмивання грошей, і вони не знаходяться під контролем спостереженням країни. Саме тому в Туреччині криптовалюту визнали такою, що не відповідає ісламу. Операції з біткоінами та іншою криптовалютою з точки зору ісламу недоречні. Про це заявили в Управлінні у справах релігії Туреччини. «Купівля та продаж криптовалют недоречна з погляду релігії через те, що ці операції відкриті для спекуляцій і їх можна легко використовувати з незаконною метою, таких як відмивання грошей. Криптовалюти також далекі від державного аудиту та нагляду», - цитує повідомлення відомства з посиланням на Hurriyet. Але є й інша точка зору. Її дотримується, наприклад, засновник системи Blossom Finance в Індонезії мусульманин Метью Мартін. Він вважає, що як платіжна система, біткоін є халяль (дозволений). Фактично, біткойн виходить за межі того, що пропонує банківська система, в якій немає гарантії, що ініціатор володіє активами. Біткойн ж гарантує з математичною точністю, що ініціатор угоди має базові активи. "Звичайні банки працюють з використанням системи часткового резервування, який заборонений в ісламі", - зазначає засновник фінтех-платформи. Таким чином, Метью вважає, що, у порівнянні зі звичайними фіатними грошима, біткоїн є більш халяльним, обґрунтовуючи це тим, що звичайна валюта заснована на лихварстві, що заборонено шаріатом..

Таким чином, серед основних аргументів проти біткоїнів — це високий ступінь ризику (майсир) і невизначеності (гарар), відсутність забезпечення реальними активами і гарантії держави. заборонено, дозволено», тобто принципом переважання дозволеності, проводити операції з биткоинами мусульманами не забороняється, при цьому необхідно брати до уваги всі супутні ризики та високу ймовірність наявності елементів гарар та майсир. Більше того, нещодавно в ОАЕ почали випускати нову криптовалюту, забезпечену золотом. Як і в будь-якій новій темі у сфері фінансів, потрібен час, щоб виробити єдиний похід ісламських вчених до цього питання. Можливо, подальший розвиток ринку криптовалюти внесе зміни до цієї тематики. 

За матеріалами http://islam.kz